понеділок, 1 травня 2023 р.

                          Чи готова ваша дитина до навчання в школі?

Першокласник сьогодення та першокласник у минулому – різні поняття. В наш час від дитини у першому класі вимагають більше, ніж це було раніше. Тому, щоб  адаптація до школи проходила нормально і у дитини не зникло бажання вчитися , малюк повинен бути готовим до школи.  Про що перш за все мають пам'ятати батьки майбутнього першокласника? На що бажано звернути їхню увагу під час підготовки дитини до школи?

Готовність дитини до НУШ: важливі аспекти

Фізичний розвиток дитини як запорука її успішного навчання

Щоб успішно вчитися, дитині потрібні сили, вона має бути фізично готовою щодня нести ранець чи портфель, сидіти протягом 30-35 хв на уроці, правильно тримати ручку, писати протягом тривалої години тощо.

І педагоги, і батьки часто недооцінюють роль сформованості навичок здорового способу життя – фізичний аспект розвитку дитини. Фахівці стверджують, що саме фізичне розвиток є запорукою успішного навчання дитини у школі. Фізична готовність, відповідний стан здоров'я дитини — це одна з основних передумов її успішного навчання у школі.

Не можна забувати і про біологічну зрілість — досягнутий рівень дозрівання організму дитини. Біологічно зрілій дитині легше впоратися з фізичними та розумовими навантаженнями, адаптуватися до нових розумів, оскільки вона менш уразлива до стресу, збудників дитячих інфекційних хвороб. Бажано також приділити увагу антропометричним показникам дитини (вага, зріст, зміна молочних зубів на постійні тощо).

Психологічна готовність дитини

Важливою складовою готовності дитини до школи є її психологічна готовність. Існують різні думки фахівців щодо структури психологічної готовності, однак здебільшого виокремлюють такі її компоненти:

• соціальний;

• емоційно-вольовий;

• інтелектуальний;

• мотиваційний.

Дитина має розуміти, що до школи вона йде не лише гратися з друзями, а й одержувати нові знання та вміння. Проте навчатися вона буде не сама. У класі здебільшого навчаються близько тридцяти учнів, тож дитина має вміти спілкуватися та працювати в групі.

Тож у дитини до початку навчання у школі бажано сформувати:

• адекватну самооцінку;

• потребу у спілкуванні з іншими;

• уміння приймати інтереси групи дітей;

• уміння налагоджувати взаємини з однолітками та дорослими.

Варто виховувати у дитини не лише лідерські якості та навички, а й уміння за потреби поступатися. Дитина має бути терплячою до інших.

Психологічна готовність дитини до школи передбачає розвиток її емоційно-вольової сфери, показники якої свідчать про сформованість відповідного компонента психологічної готовності до навчання в школі. Йдеться зокрема про такі показники, як:

• упевненість у собі;

• переважання позитивного настрою;

• прагнення стримувати негативні емоції;

• уміння керувати своєю поведінкою;

• розвиток емоційної стійкості;

• довільність пізнавальних процесів, зокрема сприймання, мислення, пам'яті, а також уваги;

• довільність поведінки — здатність робити не лише те, що цікаво, а й те, що потрібно, доводити розпочату справу до кінця.

Бажано вчити дитину висловлювати свої думки, емоції та бажання, «читати» емоції та настрій інших, прагнути враховувати це під час взаємодії.

Про сформованість інтелектуального компонента психологічної готовності дитини до школи свідчить:

• розвинене сприймання;

• стійка пізнавальна увага;

• розвинуті мислення та мисленнєві операції — виявляється у здатності виокремлювати та розуміти важливі ознаки та зв'язки між предметами;

• здатність відтворювати зразок;

• оволодіння усним мовленням;

• розвиток дрібної моторики, зорової координації;

• розвиток здатності до навчання.

Важливо не перевантажувати дитину інформацією, яку вона через свої вікові особливості ще не може сприйняти повністю. Бажано подавати знання дозовано. Інформація має відповідати віковим інтересам дитини. Однією з основних завдань формування інтелектуального компоненту психологічної готовності дитини до навчання у школі є навчити її слухати та переказувати почуте, відповідати на запитання відповідно до теми. Дорослий, навчаючи дитину, має бути для неї мудрим учителем, наставником, другом.

Мотиваційний компонент психологічної готовності дитини до школи відображає її бажання чи небажання вчитися. Цей компонент є визначальним у структурі психологічної готовності дитини до навчання у школі, оскільки від нього залежить входження дитини до нової для неї діяльності, яка відрізняється від ігрової обов'язковістю, інтелектуальним навантаженням, необхідністю подолати труднощі тощо.

Виокремлюють такі мотиви навчання:

• внутрішні (пізнавальні) — характеризуються потребою в інтелектуальній активності, пізнавальним інтересом;

• зовнішні (соціальні) — виявляються у бажанні дитини займатися суспільно значущою діяльністю, в авторитетному ставленні до вчителя.

Мотиви навчання формують внутрішню позицію школяра, яка є одним з основних показників психологічної готовності дитини до навчання.

Не кожна дитина може успішно навчатися у школі. Шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Насамперед батькам важливо усвідомити, що не потрібно заздалегідь виконувати програму першого класу.

Під час підготовки дитини до школи бажано забезпечити умови для її загального розвитку, зокрема:

• дбати про фізичне здоров'я дитини;

• збагачувати життєвий досвід дитини;

• закріплювати побутові навички та розширювати межі самообслуговування та самостійності дитини;

• розвивати мовлення дитини;

• навчати дитину спостерігати, думати, осмислювати побачене та почуте;

• вчити дитину висловлювати свою думку та поважати думку інших;

• поступово формувати зацікавленість до навчання та позитивне ставлення до школи.

Варто пам'ятати, що дитина не народжується школярем, готовність до школи — це комплекс здібностей, які піддаються корекції. Процес формування цих здібностей потребує дбайливого ставлення дорослих до дитини, і насамперед батьків. А виховувати дитину — це мистецтво, адже процес виховання — це неперервна робота серця, розуму та волі батьків.

субота, 22 квітня 2023 р.


 

           23 квітня в Україні відзначають                             Всеукраїнський день психолога

20 цінних фактів із психології, які допоможуть краще розуміти себе та інших

66 днів необхідно людині в середньому, щоб набути певної звички.

Із заплющеними очима ми легше запам'ятовуємо інформацію.

Мозок і шлунок людини тісно пов'язані, тому деякі емоції дуже сильно фізично відбиваються на шлунку. Особливо тривоги.

Записуючи свої мрії, ми формулюємо їх найчіткіше.

З усіх людських відчуттів нюх найтісніше пов'язаний з пам'яттю.

У кожній людині поєднано три особи: та, ким вона себе вважає; та, ким її вважають; і та, ким вона є насправді.

Мрійники частіше, ніж інші, бачать сни та запам'ятовують їх.

Сім'я та близькі друзі – найважливіше джерело щасливого ​​дитинства.

Дуже легко домінувати над співрозмовником, якщо говорити тихим та спокійним голосом. Особливо у суперечці.

У людей, які вміють дякувати, легше виходити бути щасливими.

Найефективніший спосіб запам'ятовування інформації – 10-хвилинні перерви через кожні 30-50 хвилин заняття.

У людини виникає сильний емоційний зв'язок із тими, з ким вона співає.

вівторок, 4 квітня 2023 р.

             4 способи залагодити конфлікт з дитиною

"Я не хочу спати!", "Я не хочу іти до садочка/школи!", "Не буду це їсти!", "Купи! Купи! Купи!".

На ці фрази своїх малюків батьки спочатку реагують спокійно, потім починають дратуватися, і, зрештою, не витримують. 

То як же вести себе в цій ситуації?

                                        6 квітня - День без конфліктів